Неправильний прикус – нефізіологічене розміщення щелеп, ознаками якого є занадто висунута щелепа або неправильне розташування зубів у ряду (криві зуби).
Але що таке нормальний або фізіологічний прикус? Це таке розташування щелеп, при якому верхній ряд закриває нижній приблизно на третину і всі верхні елементи змикаються з однойменними нижніми. Причому, щілини між зубами мають бути відсутні, а проміжки між центральними різцями обох рядів позначають серединну лінію особи.
Тільки вищеописане розміщення щелепи забезпечує нормальну оклюзію, тобто такий контакт зубних рядів, при якому жувальні функції виконуються максимально якісно.
Види порушення прикусу
Стоматологи виділяють кілька видів правильного чи фізіологічного прикусу:
- ортогнатичний: при ньому жувальні функції забезпечуються по максимуму, на практиці майже не зустрічається;
- прогенічний – в цьому випадку верхній ряд трохи висунутий вперед;
- прямий прикус, якщо верхні різці змикаються з нижніми;
- біпрогнатичний, в даному випадку всі зуби дещо висунуті вперед.
Види неправильного прикусу:
- Прогнатичний: одна з щелеп більш розвинена, ніж інша.
- Мезіальний: нижній щелепний ряд висунутий вперед і прикриває верхній.
- Відкритий: велика частина зубів верхньої і нижньої щелепи не змикається.
- Глибокий, в даному випадку верхні різці більш ніж на половину закривають нижні.
- Перехресний прикус, при якому обидві щелепи перетинаються за принципом ножиць.
- Понижуючий (це завжди набутий прикус, з'являється через втрати або стирання).
Причини і наслідки
Цей, на перший погляд, естетичний недолік призводить до серйозних наслідків – захворювань травної системи, через те, що їжа не пережовується як слід і надходить у шлунок погано обробленою, до порушення дихальних функцій, функцій мови, міміки і ковтання, а також до розвитку багатьох хвороб ЛОР-органів.
Серед найбільш поширених причин викривленого прикусу і формування кривих зубів – спадкова схильність, шкідливі дитячі звички, наприклад, смоктання великого пальця, неправильний ріст і розташування кісток щелепи, занадто тривале використання пустушки і соски, соски для пляшечок із занадто великою діркою, а також хронічні ЛОР-захворювання внаслідок яких дитині доводиться дихати ротом.
Діагностика та лікування
Діагностику деформації прикусу і кривих зубів можна проводити в момент, коли виріс останній тимчасовий зуб, тобто приблизно до 3 років. До цього часу у дитини є близько 20 зубів, за якими можна зрозуміти, чи правильний прикус у нього формується.
Лікування викривленого прикусу найкраще починати з дитячого віку, тоді воно принесе менше незручностей і займе небагато часу, порівняно з виправленням прикусу у дорослих. Після діагностики виду неправильного прикусу ортодонт призначить лікування за допомогою потрібної в цьому випадку випадку знімної апаратури: пластинки, трейнера, капи, утримувачі просторів. Для вирівнювання зубів без брекетів потрібно більш тривалий час.
Корекція неправильного прикусу і кривих зубів у дорослих відбувається такими ж методами, тільки процес лікування дещо розтягується в часі, так як щелепа вже повністю сформована і не так просто піддається деформації.
